Водіння по ґрунтовій дорозіЯкщо ви збираєтеся в далеку подорож, де можуть зустрітися складні дорожні умови (грунтові дороги, водні перешкоди, бездоріжжя і т.д.), то, готуючи автомобіль, ви повинні оснастити його додатковими компонентами: тросом для буксирування, ланцюгами для коліс, домкратом, лебідкою та лопатою. В автошколі вас навряд чи тренуватимуть їзди такими дорогами, але знати, як це робити повинен кожен водій.

Отже, ґрунтові дороги – це такі дороги, покриттям проїжджої частини яких є природний ґрунт. Бувають випадки, коли такі дороги можуть бути додатково зміцнені піском або гравієм. На «грунтовках» завжди багато нерівностей, поворотів та інших перешкод, що збільшують опір руху автомобіля. Це вам не по шосе котитися, тут доведеться поводитися набагато акуратніше. Сухою дорогою можна їхати з постійною швидкістю, не перемикаючи передач, але рулити треба буде крутити безперервно, коригуючи траєкторію руху.

Особливо уважно треба, рухатись по сухій «грунтовці» за іншим автомобілем, так як хмара пилу, що піднімається ним, погіршує вам видимість. Перешкоди або нерівності краще об’їжджати або пропускати між колесами, тому що нешкідливий на перший погляд грудок снігу або бруду, може виявитися каменем або ще чимось, що може пошкодити підвіску автомобіля, зірвати гальмівні шланги або взагалі пробити піддон картера двигуна. А навесні чи восени, у сезон дощів, ґрунтове покриття розмивається водою, і утворюються глибокі, заповнені водою колії, рови, канави, з якими треба бути дуже уважними, щоб не потрапити в них колесом, інакше можна застрягти.

Для подолання складних ділянок дороги необхідно підтримувати безперервну силу тяги шляхом попереднього включення пониженої передачі до того, як ви в’їдете на складну ділянку. Якщо перемикатися під час подолання такої ділянки дороги, автомобіль може втратити в швидкості або взагалі зупинитися. Якщо є неглибока колія, краще їхати нею, а якщо вона занадто глибока, є ризик зачепитися днищем і варто рухатися паралельно колії. Рухатися по колії необхідно на зниженій передачі з оборотами двигуна трохи вище за середні, а гальмувати і прискорюватися – дуже плавно. Виїжджати з колії потрібно різко повертаючи кермо там, де вона має найменшу глибину.

Калюжі після дощу можуть приховувати різні небезпеки, такі як ями або камені. Тому краще дослідити незнайому калюжу на перешкоді. Вода з глибоких калюж може залити систему запалення або потрапити в повітропровід двигуна, через що мотор може затихнути.

Не можна буксувати на м’якому ґрунті. Краще проїхати таку ділянку без зупинки з розгону. Якщо все-таки почалося пробуксування коліс, але рух автомобіля продовжується, необхідно просто скинути газ, і буксування має припинитися.

Мокра глина, налипаючи на колеса, значно зменшує їх зчеплення з дорогою, провідні колеса починають буксувати, а якщо “заюзитися” (заблокувати колеса при гальмуванні), то велика ймовірність зісковзнути з дороги в канаву або кювет. Тому такою дорогою слід рухатися на маленькій швидкості, без різких поворотів керма, зупинок і гальмування. Детальніше про проїзд по грязітут.

На крутих ґрунтових спусках не можна гальмувати і одночасно повертати, тому що машина може не послухатися керма і продовжити їхати прямо. Спускатись краще на зниженій передачі, а гальмувати з використанням прийому «гальмування двигуном».

Якщо ви застрягли, то можна від’їхати трохи назад і спробувати проїхати погану ділянку з розгону. А також спробувати підкласти під колеса щось, що покращить їх зчеплення з ґрунтом, наприклад дошки, щебінь, хмиз тощо. У разі коли колеса глибоко загрузли в грунті, їх необхідно розкопати, і зробити подібність пологого виїзду. У складних ситуаціях доводиться використовувати буксирування чи лебідку, зачепивши трос за дерево чи стовп.

Застосування ланцюгів на колесах значно підвищує прохідність автомобіля на ґрунтових дорогах. Щоб ще більше покращити прохідність, потрібно увімкнути повний привід та блокування диференціала (якщо такі опції передбачені на автомобілі).

На лісових дорогах через дерева та чагарники значно погіршується видимість, тому на закритих поворотах потрібно бути особливо уважними і намагатися не наїжджати на корчі, гілки тощо. Перед з’їздом з дороги до дрібного лісу, краще заздалегідь пройтися та розвідати, чи можна там взагалі проїхати. Під час руху чагарниками та високою травою водій повинен стежити за тим, щоб не наїхати на непомітні в траві перешкоди. Знову ж таки, рухайтеся повільно, щоб встигнути в потрібний момент зупинитися або об’їхати загрозу.

Бездоріжжя зустрічається досить не часто, але все ж таки зустрічається. Тому кожен водій повинен знати і вміти правильно долати такі складні для проїзду ділянки.
Широкі канави та рови зазвичай долаються повільно та під прямим кутом. Якщо намагатися переїхати глибоку канаву під гострим кутом, то машина може зависнути колесами в повітрі, зачепившись днищем, або гірше, перевернутися. Перед спуском у рів потрібно зупинитися, оцінити ситуацію і, повільно пригальмовуючи, розпочати рух. Як тільки передні колеса торкнулися дна, потрібно трохи додати газу та виїхати з рову.

Косогір із бічним ухилом долати потрібно тільки по сухому покриттю, інакше машина просто сповзе убік. Щоб не допустити перекидання, водій повинен знати розташування центру ваги свого автомобіля та максимальний ухил, яким він може проїхати. Чим вище центр тяжкості, тим швидше перекидання на крутому ухилі. Центр ваги підвищується, якщо багажник на даху є високо завантаженим.

Ще одними важкопрохідними ділянками бездоріжжя і не тільки є водні перешкоди. Перед їх подоланням слід спочатку оглянути всі місця з’їзду у воду та виїзду з неї, щоб переконатися в твердості та пологості поверхонь. Далі обстежте дно, визначте глибину та твердість ґрунту, а також наявність ям та каміння. Пам’ятайте, що легкові автомобілі не здатні долати водні перешкоди, глибина яких більше половини діаметра їх коліс. Головне в подоланні водних перешкод є безперервний і рівномірний рух на зниженій передачі та при середньому газу, не змінюючи обертів двигуна та швидкості руху, інакше вода може потрапити у двигун і він зупиниться. Намоклі гальмівні колодки втрачають здатність добре гальмувати, тому після виїзду з води їх необхідно просушити шляхом багаторазового гальмування, і гальмівні властивості відновляться.