Новенькі автомобілісти приєднуються до дорожнього руху десятками тисяч на рік. І як би добре їх не підготували в автошколах, без солідного досвіду керування їх навички ще довго залишатимуться слабкими. Щоб убезпечити себе і полегшити цей перехідний процес, корисно дотримуватися деяких правил:

  • Визнайте свою недосвідченість.

Новачки, особливо ведучі престижні автомобілі, не завжди хочуть визнавати свою недосвідченість. Найкращий засіб від недосвідченості – це практика під керівництвом  досвідченого інструктора з водіння. Адже якщо раніше досвід водіння можна було отримати лише в автошколі, то зараз великий вибір курсів підвищення навичок водіння, на яких можна не тільки навчитися тому, що не вдалося на уроках водіння у звичайній автошколі, а й навчитися складніших елементів, необхідних для безпечного водіння в мегаполісу: паркування, перелаштування, безпечне проходження транспортних розв’язок, прийоми безпечного та контраварійного водіння, що допомагають їздити безаварійно.

  • Навчання ніколи не закінчується.

Автошколи та курси з водіння допомагають оволодіти загальними, мінімальними навичками. Перед тим, як влитися в інтенсивний міський рух, новачкові треба добре освоїти власний автомобіль, здійснюючи навчальні поїздки безпечнішими місцями (тихими вулицями) і в такий час, коли на вулицях менше інших машин, пішоходів. На початковому етапі потрібно навчитися відчувати габарити автомобіля, органи керування, відпрацювати початок руху в гору, щоб не відкочуватися назад, рух заднім ходом, розворот, екстрене гальмування, маневрування в обмеженому просторі. Але, на цьому оволодіння автомобілем не закінчується, для досконалішого руху необхідно вміти контролювати автомобіль в екстрених ситуаціях, володіти прийомами контраварійного водіння.

  • Самовпевненість небезпечна щонайменше недосвідченості.

Якщо недосвідчені водії найчастіше перестраховуються, то часто переоцінюють небезпеки на дорозі. Ті, хто вже набрав у сумі п’ять-сім тисяч кілометрів – схильні переоцінювати навички, що не менш небезпечно. Після перших успіхів свій досвід видається вже достатнім, і водій втрачає обережність. Самовпевненість підживлюється гордістю, марнославством – новачкові хочеться продемонструвати навички, при цьому часом беруть приклад з агресивних та небезпечних зразків водіння – “підрізання”, небезпечні перелаштування, форсований старт. А в цей період навички ще не можуть компенсувати самовпевненість. Початківцям у керуванні слід бути обережним незалежно від накатаних кілометрів, адже в перші 2-3 роки водії стають винуватцями близько 40% ДТП.

  • Контроль емоцій.

Зберігати спокій за кермом – одна з головних здібностей, яку слід ретельно тренувати; причому під спокоєм мається на увазі емоційний баланс: не можна впадати в знервованість чи розслаблюватись. Якщо нервують то, часто приймають поспішні рішення, якщо розслаблюються то, часто слабшає реакція. Сигнал від інших водіїв фарами чи клаксоном – момент, коли залишитись спокійним важче. Це психологічний тиск, а піддавшись тиску або розсердившись, водій може прийняти неправильне рішення чи помиляється в управлінні; може зманеврувати надто різко. Тим більше, необхідно ігнорувати образливі жести. Пам’ятайте – образи не несуть жодного суттєвого сенсу, крім характеристики культури поведінки водія; сваритися тут ні до чого.

  • Тримайтеся свого ряду.

На дорогах з багаторядним та інтенсивним рухом необхідно уникати частого перелаштування. Одного разу зайнявши ряд, без необхідності не зміщуйтесь у сусідній, при повороті в кілька рядів важливо витримувати радіус повороту. Зрозуміло, що так само ретельно необхідно витримувати інтервал і дистанцію. Не поспішати за будь-якого маневру, виконувати його плавно. Покажчики поворотів включатимуть саме там і в той момент, коли це потрібно, намагаючись чітко дати зрозуміти ваші наміри іншим учасникам руху.

  • Будьте поступливими.

При перелаштуваннях, злитті транспортних потоків та інших маневрах виникають конфліктні ситуації, в яких обидва водії можуть упертись, ризикуючи створити аварійну ситуацію. Проста ввічливість, спокій та адекватна оцінка дорожньої ситуації в цих ситуаціях є найкращою порадою. Навіть якщо у вас є перевага в русі, але водій не має наміру або не може вчасно поступитися вам дорогою – поступіться йому, адже ваше право переваги в русі не означає, що ви зобов’язані ним користуватися. Якщо дорожня обстановка передбачає, що для всіх учасників дорожнього руху буде безпечніше, якщо ви поступитеся дорогою – зробіть це, не чекаючи того ж від іншого. Якщо ж поступилися вам, подякуйте водієві, це справді помітно і спонукає бути чемним далі. Взаємна ввічливість необхідна для порозуміння на дорогах.

  • Обережність із пішоходами.

Автомобілісти, перебуваючи в ролі пішоходів, розуміють, які стосунки складаються між водієм та пішоходом. З культурою поведінки на дорозі у пішоходів загалом гірше, ніж у водіїв. Якщо автомобілі ігнорують наземні пішохідні переходи, то пішоходи вважають за краще не шукати підземних. На відміну від водіїв, пішоходи не розуміють особливостей руху з протилежного боку, зазвичай помиляючись у бік недооцінки небезпеки. Недостатньо усвідомлюючи інерцію, вони інтуїтивно чекають від автомобіля миттєвої зупинки в екстреному випадку. В результаті водій повинен думати за двох, причому перестрахуватися тут не зайве. За можливості небезпечного зближення почніть попереджувальне гальмування, подайте сигнал фарами, а краще і клаксоном. Не забувайте про можливі фізичні обмеження, що можуть заважати пішоходу зреагувати на ваше наближення вчасно.

  • Страхування.

Аварії не тільки супроводжуються можливими витратами на ремонт лише свого, а й чужого автомобіля. Автострахуванням не варто нехтувати.